Нещодавно команда розробників NEAR Protocol висунула вражаючу пропозицію щодо зниження інфляційної ставки в мережі з нинішніх 5% до 2,5%. Ця пропозиція викликала увагу не лише до розвитку самого NEAR, але й спричинила широку дискусію в усьому секторі Криптоактиви про економічні моделі мережі Layer 1 (L1).

Багато експертів у галузі вказують на те, що багато блокчейн-мереж все ще використовують безпекові припущення, встановлені в 2019 році, що може призвести до надмірної компенсації для верифікаційних вузлів. Така практика не тільки спричиняє непотрібну інфляцію, але й може викликати проблеми з втратами податків. З розвитком технологій та підвищенням безпеки мережі, повторна оцінка та коригування цих параметрів стає все більш важливим.

В обговоренні більшість учасників досягла консенсусу, вважаючи, що слід зменшити надмірну емісію токенів і тісніше зв'язати їх з реальними активностями в мережі. Ця точка зору відображає прагнення галузі до більш стійких моделей розвитку. Проте також є голоси, які критикують деякі L1 проекти за використання високих доходів для залучення нових користувачів, розглядаючи користувачів як просте джерело ліквідності.

Ця дискусія подовжилася на кілька ключових питань: як правильно встановити рівень інфляції на ранніх етапах проєкту? Чи є інфляція компенсацією для ранніх учасників, чи це механізм розмивання? Чи отримують венчурні капіталісти (VC) надмірну винагороду в порівнянні з вузлами перевірки? Чи базується це коригування дійсно на аналізі даних, чи це просто "зменшення вдвічі по терміну"?

Цей крок NEAR може стати орієнтиром для інших L1 мереж, спонукаючи їх переосмислити свої моделі токеноміки. У міру того, як ринок криптоактивів стає дедалі більш зрілим, питання, як збалансувати безпеку мережі, економічні стимули та довгострокову стійкість, стане темою для постійних досліджень кожної команди проекту.